Анотація власного досвіду роботи

“Треба любити те, що ти робиш, 

і тоді праця підніметься до творчості” 

Виховання дітей - одне із найважливіших завдань людства, оскільки воно є передумовою збереження і примноження цінностей та потенціалу суспільства, розвитку людини. Цій меті підпорядковуються зусилля сім'ї, школи та позашкільних навчальних закладів.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови в сфері виховання, мета якого – формування людини-патріота, котра мала б глибокі систематичні знання, вміння та навички, національну самосвідомість та розвинене творче мислення і змогла сприяти прогресу людства.

Позашкільна освіта сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку і підтримки талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей. Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості з урахуванням потреб і здібностей учнів.

Як зробити виховний процес успішним, дієвим, а головне цікавим для вихованців? Ми часто шукаємо відповідь на це запитання, адже головне завдання педагога – не тільки навчити дитину якогось виду художньої творчості, але й виховати Людину, яка стане добропорядним громадянином, патріотом своєї країни і просто людиною з найкращими якостями. А тому, щоб справитися з цим завданням педагогам доводиться шукати, експериментувати, творити. Сьогодні це актуальне завдання успішно вирішується шляхом впровадження в практику навчання активних методів, нових педагогічних технологій, до яких належить і метод проектів, що формує особистість сучасного школяра. Моя система роботи спрямована на вирішення проблеми: «Розвиток творчої особистості в процесі гурткової роботи засобами проектних технологій».

Актуальність досвіду полягає у вирішенні завдань компетентнісного підходу до навчання в позашкільному навчальному закладі, так як навчально-виховний процес сьогодення вимагає використання таких педагогічних методик та технологій, які б створили умови для всебічного розвитку дітей та допомогли їм творчо самореалізуватись.

Останнім часом проектна технологія широко впроваджується в закладах освіти різних країн світу й слугує засобом ефективного навчання, виховання та розвитку особистості. У зв’язку з реформуванням національної шкільної освіти на сучасному етапі почалося відродження й упровадження методу проектів в українській педагогіці.

Аналізуючи  дослідження вітчизняних науковців зрозуміло, що метод проектів ще не має широкого впровадження в роботу гуртків позашкільних закладів. Вважаю, що  використання  проектної  технології принесе позитивні результати: суттєво підвищиться зацікавленість вихованців, зросте якість і результативність навчально-виховного процесу в гуртку. 

Мета: розкрити шляхи  формування особистості учня через проектну діяльність.

Досягнення поставленої мети передбачається через вирішення наступних завдань, які полягають в розробці системи навчально-методичного забезпечення процесу засвоєння навиків проектно-технологічної діяльності учнів, орієнтованої на розвиток творчих здібностей учнів та успішність в умовах реального суспільства.

Основні педагогічні завдання, які я ставлю перед собою:

• формувати в учнів інтерес до пізнання; 
• розвивати вміння та навички самостійно працювати, творчо вирішувати завдання; 
• залучати учнів до раціоналізаторства, винахідництва, художньо-творчої, конструктивно-технічної, дослідницької діяльності на базі змісту програми гуртка; 
• розвивати навички колективної праці; 
• виховувати активну, творчу особистість, здатну вести самостійний пошук, робити власні відкриття, вирішувати нестандартні завдання, приймати рішення і нести за них відповідальність.

Інноваційна значущість досвіду. Застосування інноваційних технологій на заняттях гуртка з метою вивести знання здобуті на заняттях гуртка на рівень практичного використання у повсякденному житті. Сучасний розвиток суспільства потребує не лише навчати учнів запам’ятовувати і відтворювати технологічні знання та прийоми роботи з інструментами, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці через розв’язання творчих завдань.

Огляд і аналіз літератури

Працюючи над темою, опираюсь на досвід роботи видатних педагогів і психологів. Вчені-дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Поняття «технологія» з’явилося на межі 40-50-х рр. ХХ ст. Його використання пов’язане з розвитком науково-технічного прогресу, який зумовив не тільки технологізацію виробничої та гуманітарної сфер, а також із незадовільним станом традиційних форм і методів навчання.

На початку 20-х років минулого століття з’являється термін «педагогічна технологія» у працях педагогів І.П.Павлова, С.Т.Шацького, А.А.Ухтомського, В.М.Бехтерєва та ін. Дослідженню і впровадженню у навчальний процес сучасних методик присвячено праці В.В.Давидова, Ш.А.Амонашвілі, Г.А.Цукермана, О.К.Дусавицького. Розробку технологій навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського. Теоретичний та дидактичний аспекти нових технологій навчання достатньо розроблені у працях В.Лозової, М.Башмакова, В.Безпалька, Л.Буркової, О.Пєхоти, О.Когут, С.Радзіхта ін.

Інтерактивні методи навчання потребують стрімкого впровадження в систему шкільної освіти, однак, як зазначає Крамаренко С.Г. «використання їх у практиці загальної середньої освіти поки що фрагментарне, епізодичне, не системне внаслідок недостатньої розробленості відповідних технологій та неготовності більшості вчителів і управлінців користуватися інформаційними технологіями та комп’ютерною технікою». У сучасному суспільстві учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати у конкретних умовах, думати і розуміти суть речей, уміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.

Інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, які складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності. Як свідчать наукові дослідження, інтерактивними прийнято називати засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію суб’єктів освітнього процесу. Одним із елементів інтерактивного навчання є метод проектів, який набуває все більшої популярності і стає одним із найбільш ефективних засобів управління й організації навчального процесу. Огляд педагогічної преси дозволяє стверджувати, що існує вже багато напрацювань із цієї галузі. Це роботи таких авторів як В.Афанасьєв «Проектування педагогічних технологій»; Г.Гаджиев «Навчально-технологічний комплекс підготовки школярів до проектно-перетворювальної діяльності»; З.Таран «Трансформація ролі педагога в управлінні творчими та практико-орієнтованими проектами»; Ф.Шагаєва «Проектування освітніх технологій».

Аналізуючи вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі застосування сучасних активних методів навчання, можна зробити висновок про широке використання методу проектів, який спрямований на формування в учнів потреби і готовності до сприйняття і самостійного отримання нових знань, розвиток особистісних якостей учня. Метод проектів (від грец. - шлях дослідження ) – це система навчання, за якої учні набувають знання в процесі планування та виконання практичних завдань-проектів. Основна мета методу проектів – сприяти розвитку творчої, активно діючої особистості і формуванню системи інтелектуальних і загально трудових знань і вмінь учнів. Акцент у роботі учнів  переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, на формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомий вибір технологічного процесу, трудових прийомів і технічних засобів. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні, є передумовою для успішного вирішення ними завдань проектної діяльності, розвитку творчого підходу у вирішенні технологічних завдань. Результатом навчання за методом проектів є не тільки засвоєння знань, умінь і навичок, а й формування ключових компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою рисою проектної діяльності є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на отримання знань, але і на розвиток творчої особистості учнів.

Теоретичне обґрунтування досвіду

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. Цей світ повинен оточувати дитину і тоді, коли ми хочемо навчити його читати та писати. Так, від того, як почуватиме себе дитина, піднімаючись на..першу сходинку до пізнання, що він переживатиме, залежить увесь його подальший шлях до знань

В.Сухомлинский

Творчість – це діяльність людини, спрямована на створення якого-небудь нового, оригінального продукту у сфері науки, мистецтва, техніки, виробництва та організації. Прояв творчості притаманний для дитини з самого раннього віку, тому що творчість – норма дитячого розвитку. Дитяча творчість – явище унікальне. Багато педагогів і психологів, як вітчизняні, так і зарубіжні, підкреслюють велике значення занять художньою творчістю у всебічному розвитку особистості дитини. Ідеї розвитку творчої особистості висвітлювали у своїх працях, І.Я.Франко, Леся Українка, яка, зокрема, наголошувала на тому, що вчитель повинен постійно працювати над розвитком творчого потенціалу учнів. Ці ідеї продовжили в своїй педагогічній спадщині Б.Д.Грінченко, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський.

Основними ознаками творчих здібностей є:

• швидкість мислення – кількість ідей, які виникають за одиницю часу; 
• гнучкість мислення – здатність швидко і без особливих зусиль зосереджуватися на кількох думках; осмислювати інформацію, отриману в одному контексті, для використання в іншому; 
• оригінальність – здатність до генерації ідей, яка відрізняється від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов’язана з цілісним баченням усіх зв’язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу; 
• допитливість – здатність дивуватися, зацікавленість і прагнення до нових знань; 
• точність – здатність удосконалювати і доводити до кінця свою працю; 
• сміливість – здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом і репутацією.

Для визначення рівня творчого потенціалу вихованців гуртка старших груп використовую тест, запропонований Є.І. Роговим (Рогов Є.І. Настільна книга практичного психолога). Текст складається з 18 запитань, які мають три варіанти відповідей. Кожна відповідь оцінюється певною кількістю балів. За результатами підсумків визначаємо три рівні творчого потенціалу учнів: високий, достатній, низький [додаток 1].

  

 Результати діагностики рівня розвитку творчого потенціалу вихованців старшої групи

 

За результатами підсумків визначаємо три рівні творчого потенціалу учнів: високий, достатній, низький.         

Кожна особистість має творчий потенціал. Водночас творча особистість – це не тільки особистість, що потенційно володіє здібностями до творчості, але й проявляє себе в систематичній творчій діяльності. Під «креативною особистістю» слід розуміти таку, що має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто нестимульовану ззовні пошукову діяльність. Тому роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, а це стимулює розвиток здібностей кожної дитини, самодіяльності, вільного вираження свого «Я». Специфіка гурткової роботи полягає передусім в тому, що вона має практичну спрямованість.

Спираючись на досягнення педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей.

Використання методу проектів підвищує інтерес учнів до процесу навчання, виховує індивідуальну відповідальність. Адже найефективнішими є ті заняття гуртка,на яких використовуються різноманітні форми роботи. З цією метою на своїх заняттях практикую інтерактивні форми та методи навчання: самостійну практичну роботу, роботу в парах, роботу в малих групах,  тощо. Участь у диспутах, дискусіях надає учням можливість вільно висловлювати власні думки, обговорювати їх з іншими учнями класу, розвиває комунікативні навички, критичне та логічне мислення, уяву, увагу, пам’ять. Інтерактивні форми організації навчально-трудового процесу («мозковий штурм», «мікрофон», «навчаючи – учись», «коло ідей», «спіймай помилку», «дизайн-аналіз» тощо) допомагають задіяти всіх учнів, формують навички роботи в команді, виховують толерантність, гнучкість, уміння швидко адаптуватися, впевненість у собі, надають дитині можливість презентувати свої здібності та знання. Таким чином, в учнів формується соціальна, комунікативна компетентності. Досвід переконує, що застосування інтерактивних технологій дозволяє зробити заняття гуртка наочним і цікавим.

Ознайомлювати учнів з методом проектів починаю на першому році навчання. Перевагу віддаю творчим проектам (індивідуальним, колективним, груповим). Навчаю роботі над творчими проектами учнів поступово. Спочатку – це короткочасні проекти, виконання яких розраховане на одне заняття. Поступово проекти ускладнюються, стають тривалішими. Таким чином, до третього року навчання учні вже мають навички для самостійного створення творчих проектів. Такі проекти містять у собі проблему, яка потребує вирішення, та формулюють одне чи кілька завдань, які будуть розв’язуватися на протязі певного часу відповідно до етапів проектування. Проте, для продуктивної проектно-навчальної діяльності школярам необхідна готовність. Тобто, учень мусить набути такі вміння та навички: рефлексивні; пошукові (дослідницькі); комунікативні; презентаційні; навички оціночної самостійності; вміння і навички співпраці.

 На етапі впровадження проектної форми роботи вважаю доцільним запропонувати різну тематику проектів – так званий банк проектів, щоб зацікавити дітей. Теми проекту повинні бути цікавими для учня, мають відкривати можливості для самостійного висування і реалізації нових ідей, розвивати знання та вміння, які вже учень має, відповідати можливостям і нахилам учнів, забезпечувати створення корисної і красивої речі, тобто одержаний результат має мати практичне застосування. Самостійно (під контролем і з допомогою вчителя) учні будуть працювати тільки тоді, коли це їм буде цікаво, тобто основним критерієм є інтерес учнів. 

Але крім цього, важливо:

1. практичне застосування виконаного проекту; 
2. вікові та індивідуальні особливості учнів; 
3. відповідність завданням програми, які вирішуються; 
4. банк проектів; 
5. рівень знань та вмінь учнів; 
6. обсяг робіт (термін виконання); 
7. матеріальна база навчальних майстерень; 
8. матеріальні  витрати (вартість матеріалів, інструментів); 
9. творчий характер; 
10. оригінальність тощо.

       Для того щоб перевірити готовність учня до участі в проекті використовую анкету. Запитання анкети допоможуть учням визначитись перед роботою над яким проектом працювати – індивідуальним чи груповим [додаток 2]. Учнівський проект має  чітку структуру. Це дозволяє скласти єдину циклограму виконання проекту-довгострокового чи короткострокового, групового чи індивідуального - незалежно від його тематики. Проектно-технологічна діяльність має визначену структуру, що містить у собі мету, мотиви, функції, зміст, внутрішні і зовнішні умови, методи, засоби, предмет, результат та етапи виконання проектно-технологічної діяльності.

Для організаційно-підготовчого етапу проекту використовую інте-рактивні методи навчання «пошук інформації» та «синтез думок». На наступних етапах (конструкторському, технологічному та заключному) проектну діяльність учнів здійснюю як традиційне навчання, так і з використанням інтерактивних технологій кооперативного навчання (робота в малих групах). Художнє конструювання відіграє важливу роль у розвитку креативного мислення. Під час розв'язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості. Виконуючи ескізи і начерки учні різносторонньо розвиваються. Так як об'єкти проектування різні (силует, стиль, фасон), то і шляхи передачі їх задуму відповідно різні у кожного учня. Саме це і є його художнім проявом - він мислить вільно, фіксуючи свої задуми в малюнку, проявляючи себе в роботі. В залежності від задуму, характеру і силуету моделі, її оздоблення, фактури матеріалу учнем обирається не тільки певна техніка, а й спосіб виконання начерку. Використання ескізів і начерків допомагають формуванню активного мислення, розвитку творчих здібностей учнів, становленню особистісних їх якостей. Для оформлення роботи творчого проекту складають портфоліо, що представляє собою окрему папку, яка містить всю необхідну інформацію щодо виконання проекту.

Особливої уваги потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили.

Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінним складником проектної діяльності. ЇЇ можна провести перед учнівським колективом, громадськістю. Успішна презентація результатів дослідження може підштовхнути до подальшого розв’язання проблеми.

Алгоритм представлення результатів колективного проекту:

• кожна група готує усне повідомлення протягом 4-5 хв. Подає найважливішу інформацію про один з етапів розв’язання проблеми, використовуючи для цього демонстраційний стенд та теку документів; 
• під час презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали, які допоможуть краще сприймати зміст повідомлення; 
• у представленні проекту доцільно брати участь всім членам групи. Це буде переконливим свідченням того, що всі разом працювали над проектом; 
• учні повинні подавати найважливішу інформацію та наводити чіткі аргументи, говорити вільно й невимушено, уникаючи механічного читання тексту; 
• презентуючи проект, слід використовувати ті матеріали, що розміщені на стенді, або ті, що в теці документів.

Під час захисту проектів (це може бути шкільна виставка, ярмарок-продаж, виготовлення електронних презентацій тощо) учні навчаються доводити перед однокласниками цінність своєї роботи, демонструють свою компетентність у спеціальних питаннях, які стосуються проекту, старанність, добросовісність, аргументацію запропонованого рішення, рівень творчості, оригінального підходу, а також інформаційну компетентність. Дітей необхідно навчити, як побудувати виступ, щоб привернути увагу присутніх та підтримувати її впродовж презентації проекту.

Учні завжди хочуть почути відгук про свій проект. Важливо підкреслити рівень творчості та оригінальності. Оцінюються ступінь володіння інформацією досліджуваної теми та риторичні вміння. Тут важливо, щоб педагог заохочував учнів до формування власної думки, критичного мислення, розвитку творчості, ініціативи. Оцінка учнівського проекту інколи проводиться педагогом-консультантом, запрошеним на презентацію. Здійснюється також самооцінка проекту.

Обговорення проекту можна провести за такими запитаннями:

1. Чого ви навчилися під час проектних дій? 
2. Що вам дала участь у виконанні проекту? 
3. Які вміння та навички здобули? 
4. Хто краще працював у групі? 
5. Що дала вам групова робота? 
6. Що вдалося найкраще, чому? 
7. Що можна було б зробити краще, чому?

Кожен педагог добирає свої параметри оцінювання проекту. 

Ними можуть бути:

• Значущість і актуальність проблеми. 
• Активність кожного учасника. 
• Характер спілкування, взаємодопомоги. 
• Залучення знань з інших предметів. 
• Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність виступів. 
• Естетика оформлення результатів та сама презентація проекту.

Одним із кінцевих етапів роботи над проектом є оцінювання результатів проектування. Оцінювання – це імітація професійної експертизи. Спочатку проект захищається в групі, потім доопрацьовується й захищається остаточно. Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати дітям-сиротам, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Результативність досвіду Після впровадження системи занять з використанням різноманітних методів інтерактивних технологій рівень успішності виконання завдань та інтерес до роботи в режимі інтерактиву з середнього зріс до високого. Проте я використовую й інші прийоми активізації творчої діяльності школярів, які застосовую на різних етапах навчання. Працюючи над розвитком творчих здібностей дітей, помітила, як у них з’явився стійкий інтерес до художньої, технологічної творчості, підвищився рівень самостійності, винахідницької активності, майстерності. Якщо раніше під час виконання творчих робіт було два-три учні, які не впорались з поставленим завданням, то тепер усі завдання виконуються усіма вихованцями. Учні з об'єкта діяльності перетворилися на суб'єкт, якому дозволено творити, породжувати нове. Для учнів став нормою мотив: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба, де і як я можу ці знання застосувати». Учні успішно володіють системою знань, практичними навичками та уміннями, приймають участь у різноманітних видах діяльності:навчальній, позакласній, конкурсно-виставковій, що поступово приводить до бажання проявити себе як творчу особистість у багатьох сферах життя.

Особливої уваги завжди заслуговують обдаровані діти,  для яких гурток є  початковим етапом власної дослідницької, пошукової діяльності, першими кроками до справжньої практики.

Список переможців  конкурcу-захисту науково-дослідницьких робіт

Регіональний зліт обдарованої учнівської молоді

Прізвище, ім’я, по батькові учня	Тема роботи	Рік	Результат
Струць Наталія Григорівна	«Витинанка: від  традицій – до сучасного образо творення»	2011	1 етап- І місце 2 етап- Імісце
Голинець Юлія Ігорівна	«Символи та образи української народної іграшки»	2012	1 етап- І місце 2 етап-IІ місце
Мазєн Іванна Дмитрівна	«Традиційні техніки паперопластики у сучасному формотворенні»	2014	1 етап-IІ місце

Список переможців  обласних, районних фестивалів та конкурсів

2011 рік

Районний фестиваль «Новорічно-різдвяна іграшка» (Грималюк Вікторія, гурток   «Лялька-мотанка»,  2 місце.

2013 рік

ХІІІ районний молодіжний екологічний фестиваль «Гірська веселка» (Шикман Яніна-Марія, гурток  «Лялька-мотанка», 3 місце)

Обласна виставка-конкурс іграшок-сувенірів (Бойчук Уляна, гурток  «Лялька-мотанка», 1 місце)

Обласний етап Всеукраїнської виставки-конкурсу «Український сувенір» (Бойчук Уляна, гурток  «Лялька - мотанка», 1 місце)

2014 рік

Обласна виставка-конкурс народних ремесел «Знай і люби свій рідний край» (Грималюк Вікторія, гурток Іграшка «Лялька-мотанка», 2 місце; Мазєн Іванна, гурток Іграшка «Лялька-мотанка», 3 місце)

Районний зліт обдарованої молоді (Мазєн Іванна, гурток Іграшка «Лялька -мотанка», 2 місце)

Обласна виставка-конкурс іграшок-сувенірів (Михайлюк Микола, гурток «Паперопластика», 2 місце)

2015 рік

Районний конкурс соціальної реклами (Мельничук Ангеліна, Сурченко Людмила, гурток «Паперопластика», 1 місце)

Перспективне впровадження досвіду. Система роботи кожного педагога складається протягом декількох років і потребує узагальнення і поширення власного педагогічного досвіду. Я намагаюся активно ділитися наявним досвідом, своїми знаннями з колегами. Виступаю на засіданнях методичних об’єднань учителів трудового навчання та технології, художньої культури та образотворчого мистецтва, керівників гуртків декоративно-ужиткового профілю, провожу майстер-класи. Досвід може бути використано не тільки в гуртковій роботі, але й на уроках трудового навчання та технологій. Думаю, що будь-яку роботу можна зробити привабливою і цікавою, якщо в ній є елемент творчості.

Висновки

Застосування на заняттях  гуртка інтерактивних технологій навчання, зокрема, методу проектів в поєднанні з іншими формами навчальної діяльності, допомагає не тільки кращому засвоєнню матеріалу, а й вчить вихованців використовувати набуті знання й досвід, пов'язуючи їх з реальними життєвими ситуаціями. Це сприяє формуванню життєвих компетентностей  учнів, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.    Отже,  така система роботи покращує результат навчання, підвищує інтерес до оволодіння знаннями, розвиває творчі здібності учнів,  стимулює роботу з додатковою літературою, формує навички самооцінки та самоконтролю. Проектна технологія передбачає  сукупність дослідницьких, пошукових творчих завдань, важливих для формування асоціативного мислення, оволодіння навичками порівняльного аналізу.

Таким чином, використання методу проектів сприяє розвитку соціально активного, освіченого громадянина України, формує життєві компетентності школярів за допомогою рефлексії їхніх дій, оскільки саме вони допомагають учням проявити вміння і здібності,  орієнтуватися в сучасному суспільстві, приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, аналізувати й контролювати власну діяльність, розв'язувати проблеми, працювати в команді.  Наведена модель навчання охоплює формування та розвиток всіх ключових компетентностей, комплекс яких є центральним в системі компетентнісного підходу, створює умови розвитку творчої особистості учнів.

Література

1. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа, 2007 — №7. 
2. Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. – Х.: Основа, 2003. – 63 с. 
3. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи. //Тема. – 2004. — № 3/4. – С. 229-232. 
4. Єльникова О.В. Інтерактивне навчання – засіб модернізації освіти у сучасній школі. //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 24. – С. 84-88. 
5. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання. // Початкова школа. —2006. — №3. 
6. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. // Початкова школа. — 2006.—№8. 
7. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами. //Рідна школа. – 2006. — № 5. — С. 57-60. 
8. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій. // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8-10. 
9. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці. // Доба. 2002. — №2. — С.2-6. 
10. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 142 с 
11. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб.- К.: А.С.К., 2005. – 192 с. 
12. Рогов Е.И. Р59 Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС,1999. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – 480 с: ил. 
13. КосогороваО.О. Метод проектів у практиці сучасної школи.// Видавництво Ранок.-2011.– С.13-17. 
14. Щербатіюк.Л. Розвиток творчих здібностей особистості під час створення зразків декоративно-ужиткового мистецтва /Л.Щербатіюк // Трудова підготовка в закладах освіти .– 2006.

Додаток 1

Тест для визначення творчого потенціалу учнів

 1.   Чи вважаєте ви, що навколишній  світ може стати кращим ?

а) так; б) ні; в) так, але тільки де в чому.

 2. Чи думаєте ви, що самі зможете брати участь у значних змінах навколишнього світу?

а) так, у більшості випадків; б) ні; в) так, у деяких випадках.

 3.  Чи вважаєте ви, що деякі з ваших ідей принесуть значний прогрес у тій сфері діяльності, яку ви виберете?

а) так; б) звідки у мене можуть бути такі ідеї? в) може бути, і не значний прогрес, але деякий успіх можливий.

 4. Чи вважаєте ви, що в майбутньому будете відігравати таку важливу роль, що зможете щось принципово змінити?

а) так, напевно; б) дуже малоймовірно; в) може бути.

 5.  Коли ви вирішуєте щось зробити, чи впевнені в тому, що справа вийде?

а) звичайно; б) часто охоплюють сумніви, чи зможу зробити; в) частіше впевнений, як ні .

 6. Чи виникає у вас бажання зайнятися якоюсь невідомою для вас справою, такою справою, в якому в даний момент ви некомпетентні, її зовсім не знаєте?

 а) так, всяке невідоме мене приваблює; б) ні; в) все залежить від самої справи і обставин.

  7. Вам доводиться займатися незнайомою справою. Чи відчуваєте ви бажання досягти в ній досконалості?

а) так; б) що вийде, то й добре; в) якщо це не дуже важко, то так.

  8.  Якщо справа, яку ви не знаєте, вам подобається, чи хочете ви знати про неї все?

 а) так; б) ні, треба вчитися  основному; в) ні, хіба що задовольнити свою цікавість.

   9.   Коли ви зазнаєте невдачі, то:

а) якийсь час впираєтесь, навіть всупереч здоровому глузду; б) відразу залишите цю справу, як тільки зрозумієте її нереальність; в) продовжуєте робити свою справу, поки не переконаєтесь про нездоланність перешкод.

   10. Професію треба вибирати, виходячи з:

 а) своїх можливостей і перспектив для себе; б) стабільності, значущості, потрібності професії, потреби в ній; в) престижу і переваг, які вона забезпечить.

   11. Подорожуючи, могли б ви легко орієнтуватися на маршруті, яким вже пройшли?

а) так; б) ні; в) якщо місце сподобалося і запам'яталося, то так.

     12. Чи можете ви пригадати відразу ж після бесіди все, що на ній говорилося?

а) так; б) ні; в) згадаю все, що мені цікаво.

     13. Коли ви чуєте слово незнайомою мовою, чи можете ви повторити його по складах без помилок, навіть не знаючи його значення?

а) так; б) ні; в) повторю, але не зовсім правильно.

     14. У вільний час ви волієте:

а) залишатися наодинці, поміркувати; б) перебувати в компанії; в) мені байдуже, чи буду я один або в компанії.

     15. Ви займаєтеся якоюсь справою. Ви вирішуєте припинити її тільки коли:

а) справа закінчена і здається вам відмінно виконаною; б) ви більш-менш задоволені зробленим; в) справа виконана, хоча її можна зробити краще. Але навіщо?

     16. Коли ви самі, ви:

 а) любите мріяти про якісь речі, може навіть абстрактні; б) намагаєтеся знайти собі конкретне заняття; в) іноді любите помріяти, але про речі, які пов'язані з вашими реальними справами.

     17. Коли якась ідея захоплює вас, то ви станете думати про неї.

 а) незалежно від того, де і з ким ви перебуваєте; б) тільки наодинці; в) тільки там, де є тиша.

     18. Коли ви відстоюєте якусь ідею, ви:

а) можете відмовитися від неї, якщо аргументи опонентів будуть переконливими; б) залишитеся при своїй думці, які б аргументи не висувалися; в) поміняєте свою думку, якщо опір виявиться занадто сильним. 

Ключ до тесту. За відповідь а, нараховуються 3 бали, за відповідь б - 1, за відповідь в - 2 бали.

 48 і більше балів - в вас закладений значний творчий потенціал і доступні найрізноманітніші форми творчості.

24-47 балів,  у вас є якості, які дозволяють вам творити, але є й бар'єри вашої творчості. Ваш потенціал дозволить вам творчо виявити себе, якщо ви, звичайно, цього побажаєте.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, невеликий. Але, можливо, ви просто недооцінили себе, свої здібності? Відсутність віри в свої сили може привести вас до думки, що ви взагалі не здатні до творчості. Позбавтеся від цього і таким чином вирішите проблему.

Додаток 2

Анкета

1. Чи цікавить мене робота в даній галузі? 
2. Чи має вирішення цієї проблеми пізнавальну цінність для мене? 
3. Чи вже я маю знання з цієї теми? 
4. Чи відомий мені ступінь дослідженості теми? 
5. Чи зможу я впоратися з поставленими вимогами? 
6. Чи достатньо часу виділено на виконання завдання? 
7. Чи доступні мені інформаційні ресурси? 
8. Чи згоден я витратити певну суму на збір інформації (платні послуги бібліотеки, ксерокс, Internet, принтер, фотоаппарат тощо), виготовлення проектного продукту, презентації? 
9. Чи відомо мені, до кого звернутися за потрібною інформацією ? 
10. Чи зручно мені працювати в умовах жорсткого графіку роботи над проектом? 
11. Що мені більше подобається: збирати інформацію чи аналізувати її?

Додаток 3    

Анкета

1. Що ви зробили за цей тиждень? 
2. Що із запланованого залишалося не виконаним? Чому?  
3. Із чим ви працювати не хочете? 
4. Що на даному етапі вам здається найскладнішим ?
5.  Яка допомога вам потрібна? 
6. Чи не втратили ви бажання виконувати саме це завдання? 
7. До кого ви б хотілися звернутися по допомогу?
8. Чи збігається реальний стан справ із запланованим? 
9. Скільки реально часу ви витратили на виконання роботи, про яку звітуєте? 
10. Чи вкладетесь у  запланований термін, дотримуючись такого темпу роботу? 
11. Які джерела інформації ви уже опрацьовували?
12. Де ще ви будете шукати інформацію? 
13. Що вам заважає працювати? 
14. Чи є так частина роботи, за яку ви боїтеся братися?
15. Коли, на вашу думку, буде завершена робота?
16. Що може вам завадити?
17.  Чи припускаєте ви думку, що в чомусь помилилися?